|
Концепція
Державної програми реформування залізничного транспорту
1. Загальна частина
Залізничний транспорт є однією з базових галузей економіки. Стабільне та ефективне функціонування залізничного транспорту є необхідною умовою для забезпечення обороноздатності, національної безпеки і цілісності держави, підвищення рівня життя населення.
На даний час залізниці в основному задовольняють потреби суспільного виробництва та населення у перевезеннях. Проте стан виробничо-технічної бази залізниць і технологічний рівень перевезень за багатьма параметрами не відповідає зростаючим потребам суспільства та європейським стандартам якості надання транспортних послуг, що найближчим часом може стати перешкодою для подальшого соціально-економічного розвитку держави.
До проблем, які слід розв’язати для забезпечення подальшого розвитку залізничного транспорту, також належать:
• недосконалість нормативно-правових актів, що регулюють діяльність залізничного транспорту, та невідповідність його організаційної структури умовам розвитку ринкової економіки країни;
• перехресне субсидування збиткових пасажирських перевезень за рахунок вантажних;
• недостатня прозорість фінансової діяльності галузі;
• низький рівень конкуренції на ринку залізничних перевезень.
Потребує вирішення питання щодо подолання відставання у розвитку мережі Українських залізниць від залізниць країн ЄС та Росії, які сьогодні перебувають на різних етапах реформування, але при цьому істотно випереджають залізниці України.
Проведення ринкових перетворень на залізничному транспорті сприятиме прискоренню темпів європейської інтеграції, налагодженню більш тісного міжнародного економічного співробітництва та підвищенню конкурентоспроможності
Українських залізниць на ринку транспортних послуг, дасть можливість ефективно використовувати вигідне геополітичне розташування України, а також збалансувати інтереси залізниць та споживачів їх послуг.
2. Аналіз причин виникнення проблем і обґрунтування необхідності прийняття Державної програми реформування залізничного транспорту
Виникнення проблем у діяльності та розвитку залізничного транспорту зумовлене рядом негативних факторів, зокрема:
• прогресуючим старінням основних фондів. Загальний ступінь зносу основних фондів становить 56 %, у тому числі рухомого складу — 68 %. Потребує істотної модернізації інфраструктура залізниць. Протяжність колій, ремонт яких не проведено своєчасно, досягла 30 % загальної протяжності. Внаслідок цього обмежується швидкість руху поїздів, створюється реальна загроза безпеці руху на залізничному транспорті, виникнення техногенних катастроф;
• відсутністю державної підтримки інноваційного розвитку галузі та недосконалістю законодавчої бази у частині залучення інвестицій;
низькими тарифами на перевезення пасажирів і відсутністю дієвого механізму компенсації збитків під час надання суспільних послуг, що призводить до перехресного субсидування збиткових пасажирських перевезень за рахунок вантажних. Збитки від таких перевезень тільки у 2005 році перевищили 2 млрд грн., що значно обмежує можливість техніко-технологічної модернізації залізничного транспорту.
Актуальність розроблення Державної програми реформування залізничного транспорту (далі — Програма) зумовлена необхідністю вжиття кардинальних заходів для удосконалення системи управління залізничним транспортом та забезпечення державної підтримки його реформування.
3. Мета Програми
Основною метою Програми є реформування залізничного транспорту для задоволення зростаючих потреб національної економіки і населення в перевезеннях, підвищення їх якості та зменшення вартості транспортної складової в ціні продукції.
Реформування залізничного транспорту передбачає:
• підвищення ефективності діяльності галузі шляхом забезпечення безпеки функціонування і доступності ринку послуг залізниць для всіх суб’єктів господарювання;
• створення умов для рівного доступу до користування послугами об’єктів інфраструктури залізничного транспорту та додатковими послугами;
• удосконалення системи управління залізничним транспортом;
• створення сприятливих умов для залучення інвестицій, необхідних для оновлення та модернізації виробничо-технічної бази залізниць;
• інтеграцію залізничного транспорту України до європейської і світової транспортної системи, створення організаційно-правових, економічних і техніко-технологічних передумов для запровадження принципів європейської транспортної політики;
• забезпечення прозорості фінансової діяльності залізничного транспорту.
4. Умови реформування залізничного транспорту
Необхідними умовами для ефективного реформування залізничного транспорту є:
• збереження залізниць у державній власності;
• забезпечення функціонування і розвитку залізничного транспорту як єдиного виробничо-технологічного комплексу, що характеризується високим рівнем централізованого управління, та надання можливості для концентрації матеріальних і фінансових ресурсів і розпорядження ними;
• системний підхід до проведення реформ;
• адаптація системи управління залізничним транспортом до ринкових умов господарювання;
• підвищення ефективності діяльності та інвестиційної привабливості галузі;
• узгодження принципів управління залізничним транспортом та організаційно-правової форми господарювання з нормами європейського законодавства;
• стимулювання підприємницької ініціативи, посилення мотивації праці та підвищення рівня соціальної захищеності залізничників.
За результатами порівняльного аналізу передбачених законодавством організаційно-правових форм господарювання (асоціація, корпорація, концерн, державна акціонерна компанія, холдингова компанія тощо) можна зробити висновок, що найбільш прийнятною формою організації діяльності підприємств залізничного транспорту є корпоративна зі створенням на базі Укрзалізниці, залізниць, підприємств, установ та організацій галузі державної акціонерної компанії, 100 % акцій якої належатимуть державі.
Корпоративна модель забезпечить органічне поєднання централізованого управління галуззю з ринковим механізмом господарювання, що відповідає принципам, визначеним Законом України
«Про управління об’єктами державної власності».
5. Шляхи, способи та етапи реформування залізничного транспорту
Реформування проводитиметься шляхом створення вертикально-інтегрованої системи управління галуззю.
Основними напрямами реформування галузі є:
• розмежування господарських функцій і функцій державного управління;
• утворення єдиного суб’єкта господарювання на базі Укрзалізниці, залізниць та інших підпорядкованих їй підприємств, установ та організацій;
• розмежування в системі залізничного транспорту природно-монопольного і конкурентного секторів, створення умов для демонополізації окремих сфер діяльності галузі та розвитку конкуренції, забезпечення доступності інфраструктури залізниць для користувачів;
• формування структури управління за видами комерційної діяльності, поступове роздержавлення конкурентного сектору;
• удосконалення системи тарифів на послуги залізничного транспорту;
збереження:
— залізниць як організаційно-технологічної ланки залізничного транспорту;
— об’єктів соціальної сфери, які сприяють забезпеченню безпеки руху, охорони праці та формуванню кадрового потенціалу у складі єдиного суб’єкта господарювання;
— цілісності структури управління інформаційними ресурсами, забезпечення незалежного та об’єктивного подання інформації.
Реформування передбачається провести в три етапи.
На першому етапі (2007—2008 роки) заплановано створення законодавчої бази, необхідної для проведення реформування, розмежування функцій державного управління та управління господарською діяльністю.
З цією метою передбачено:
• розроблення законопроекту, який визначатиме особливості реформування залізничного транспорту та обмежуватиме право відчуження його майна;
• підготовку пропозицій про внесення змін до Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» та інших законодавчих актів;
• утворення на базі Укрзалізниці, залізниць та інших підприємств, установ та організацій галузі Державної акціонерної компанії «Українські залізниці» (далі — Компанія) як єдиного виробничо-технологічного комплексу;
• передачу функцій державного управління, що на сьогодні виконує Укрзалізниця, Мінтрансзв’язку зі створенням у його складі урядового органу державного управління з безпосереднім підпорядкуванням йому виробничих підприємств, медичних, освітніх та соціально-культурних закладів у сфері залізничного транспорту, які не передаються до статутного фонду Компанії.
До статутного фонду Компанії заплановано передати:
• майно Укрзалізниці, залізниць, підприємств, установ та організацій залізничного транспорту, що належать до сфери її управління;
• 100 % акцій відкритих акціонерних товариств, повноваження з управління якими здійснює Укрзалізниця;
• акції, частки та паї, що належать державі у статутному фонді господарських товариств, утворених за участю підприємств залізничної галузі.
Питання передачі майна до статутного фонду Компанії вирішуються після прийняття законів, які визначають особливості реформування залізничного транспорту.
Повний перелік майна, що передається до статутного фонду Компанії, складається за результатами інвентаризації майна залізниць, підприємств, установ та організацій залізничного транспорту.
Відповідно до законодавства 100 % акцій Компанії перебувають у державній власності і не підлягають відчуженню.
Після утворення Компанії залізниці та державні підприємства, безпосередньо задіяні у процесі залізничних перевезень, реорганізуються у її філії. Інші підприємства, установи та організації, майно яких передано до статутного фонду Компанії, перетворюються на її дочірні підприємства.
Реформування фінансово-економічної системи галузі проводиться з урахуванням її організаційної структури.
На другому етапі реформування (2008—2010 роки) вирішуються питання щодо:
• виведення зі складу залізниць підрозділів, які здійснюють вантажні та пасажирські перевезення, проводять ремонт вагонів, колій, споруд та інших об’єктів;
• створення умов для поступового зменшення обсягу перехресного субсидування пасажирських перевезень за рахунок вантажних;
• проведення попереднього фінансово-економічного та організаційно-правового аналізу з метою визначення можливості і доцільності подальшого утворення дочірніх підприємств Компанії, в тому числі з перевезення пасажирів та вантажів;
• розроблення основних принципів утворення за участю органів місцевого самоврядування та суб’єктів господарювання різних форм власності компаній, що здійснюють приміські пасажирські перевезення;
• утворення дочірніх підприємств Компанії, що провадитимуть діяльність, не пов’язану із залізничними перевезеннями;
• створення організаційно-правової основи для підвищення рівня конкуренції у сфері вантажних залізничних перевезень, механізму правового регулювання діяльності операторських компаній-пере-візників і їх взаємодії з об’єктами інфраструктури залізниць.
На третьому етапі реформування (2011—2015 роки) заплановано проведення повного розмежування функцій з управління об’єктами інфраструктури залізниць і перевезеннями, для чого передбачається:
• створення умов для запобігання перехресному субсидуванню пасажирських перевезень за рахунок вантажних;
• виведення зі складу Компанії непрофільних виробництв і підприємств, не пов’язаних із залізничними перевезеннями, їх роздержавлення;
• утворення підприємств з перевезення пасажирів у далекому і приміському сполученні та розподіл між ними функцій обслуговування;
• створення фінансово-економічної моделі, що забезпечить чіткий і прозорий розподіл фінансових потоків за видами діяльності.
Основою управління фінансовою діяльністю Компанії та її філій на першому і другому етапах повинно стати планово-кошторисне фінансування, яке на третьому етапі буде застосовуватися лише до об’єктів інфраструктури.
Вирішення стратегічних завдань реформування залізничного транспорту потребує запровадження нових моделей управління персоналом, які можуть забезпечити соціально-економічну привабливість відповідних професій, підвищення якості праці, зміну принципів соціальної підтримки і посилення мотивації праці.
Основними засобами посилення мотивації праці повинні стати:
• зростання заробітної плати залізничників;
• створення механізму, що забезпечить виплату винагороди працівникам залежно від реальних результатів їх праці;
• стимулювання заінтересованості працівників у підвищенні ефективності виробництва.
Для забезпечення соціального захисту працівників галузі під час і після проведення реформування передбачається:
• реалізація соціальної політики на принципах партнерства з галузевими профспілками;
• розроблення і впровадження соціальних стандартів;
• розв’язання проблем, пов’язаних зі створенням належних умов праці та її оплати, в рамках галузевої угоди (колективного договору) Компанії;
• удосконалення системи медичного обслуговування та впровадження принципів медичного страхування.
Для забезпечення соціальної стабільності в разі скорочення кількості працівників у результаті реформування залізничного транспорту повинні здійснюватися відповідні заходи згідно із законодавством, галузевою угодою та колективними договорами.
Для удосконалення системи управління персоналом на залізничному транспорті передбачається покращення галузевої системи підготовки і підвищення кваліфікації кадрів та системи атестації керівників і фахівців галузі.
У ході реформування планується здійснити комплекс заходів щодо поліпшення екологічного стану, забезпечення безпеки перевезень, енергозбереження тощо.
6. Фінансове забезпечення
Фінансування Програми здійснюватиметься за рахунок власних коштів залізниць і підприємств залізничного транспорту, а також коштів, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік, та інших джерел.
7. Очікувані результати виконання Програми
Виконання Програми дасть можливість:
• провести реформування залізничного транспорту і забезпечити його подальший розвиток, підвищити ефективність функціонування галузі;
• прискорити розвиток конкурентного ринку залізничних перевезень, утворення нових підприємств різних форм власності, що здійснюють вантажні та пасажирські перевезення.
Структурне реформування, зокрема реструктуризація активів, підвищить рівень інвестиційної привабливості національних залізниць.
Техніко-технологічна модернізація залізничного транспорту як результат реформування створить умови для:
• забезпечення прозорості фінансової діяльності;
• формування ринку транспортних послуг та підвищення рівня конкурентоспроможності операторських і транспортно-експедиторських компаній, що здійснюють перевезення за транзитними напрямками та в рамках міжнародних транспортних коридорів;
• вирішення питання щодо надання підтримки у закупівлі рухомого складу, будівництві об’єктів залізничного транспорту, що мають соціальне значення, та компенсації збитків, пов’язаних з пільговими перевезеннями;
• досягнення рівня європейських і світових стандартів, що сприятиме прискоренню темпів євроінтеграції та максимальній реалізації транзитного потенціалу держави.
Проведення реформування, крім підвищення ефективності діяльності галузі, дасть змогу досягти загальноекономічного результату за рахунок стимулювання розвитку транспортного машинобудування та експортування відповідно до європейських стандартів транспортних послуг.
____________________________
Концепція
Державної програми реформування залізничного транспорту
1. Загальна частина
Залізничний транспорт є однією з базових галузей економіки. Стабільне та ефективне функціонування залізничного транспорту є необхідною умовою для забезпечення обороноздатності, національної безпеки і цілісності держави, підвищення рівня життя населення.
На даний час залізниці в основному задовольняють потреби суспільного виробництва та населення у перевезеннях. Проте стан виробничо-технічної бази залізниць і технологічний рівень перевезень за багатьма параметрами не відповідає зростаючим потребам суспільства та європейським стандартам якості надання транспортних послуг, що найближчим часом може стати перешкодою для подальшого соціально-економічного розвитку держави.
До проблем, які слід розв’язати для забезпечення подальшого розвитку залізничного транспорту, також належать:
• недосконалість нормативно-правових актів, що регулюють діяльність залізничного транспорту, та невідповідність його організаційної структури умовам розвитку ринкової економіки країни;
• перехресне субсидування збиткових пасажирських перевезень за рахунок вантажних;
• недостатня прозорість фінансової діяльності галузі;
• низький рівень конкуренції на ринку залізничних перевезень.
Потребує вирішення питання щодо подолання відставання у розвитку мережі Українських залізниць від залізниць країн ЄС та Росії, які сьогодні перебувають на різних етапах реформування, але при цьому істотно випереджають залізниці України.
Проведення ринкових перетворень на залізничному транспорті сприятиме прискоренню темпів європейської інтеграції, налагодженню більш тісного міжнародного економічного співробітництва та підвищенню конкурентоспроможності
Українських залізниць на ринку транспортних послуг, дасть можливість ефективно використовувати вигідне геополітичне розташування України, а також збалансувати інтереси залізниць та споживачів їх послуг.
2. Аналіз причин виникнення проблем і обґрунтування необхідності прийняття Державної програми реформування залізничного транспорту
Виникнення проблем у діяльності та розвитку залізничного транспорту зумовлене рядом негативних факторів, зокрема:
• прогресуючим старінням основних фондів. Загальний ступінь зносу основних фондів становить 56 %, у тому числі рухомого складу — 68 %. Потребує істотної модернізації інфраструктура залізниць. Протяжність колій, ремонт яких не проведено своєчасно, досягла 30 % загальної протяжності. Внаслідок цього обмежується швидкість руху поїздів, створюється реальна загроза безпеці руху на залізничному транспорті, виникнення техногенних катастроф;
• відсутністю державної підтримки інноваційного розвитку галузі та недосконалістю законодавчої бази у частині залучення інвестицій;
низькими тарифами на перевезення пасажирів і відсутністю дієвого механізму компенсації збитків під час надання суспільних послуг, що призводить до перехресного субсидування збиткових пасажирських перевезень за рахунок вантажних. Збитки від таких перевезень тільки у 2005 році перевищили
2 млрд грн., що значно обмежує можливість техніко-технологічної модер-нізації залізничного транспорту.
Актуальність розроблення Державної програми реформування залізничного транспорту (далі — Програма) зумовлена необхідністю вжиття кардинальних заходів для удосконалення системи управління залізничним транспортом та забезпечення державної підтримки його реформування.
3. Мета Програми
Основною метою Програми є реформування залізничного транспорту для задоволення зростаючих потреб національної економіки і населення в перевезеннях, підвищення їх якості та зменшення вартості транспортної складової в ціні продукції.
Реформування залізничного транспорту передбачає:
• підвищення ефективності діяльності галузі шляхом забезпечення безпеки функціонування і доступності ринку послуг залізниць для всіх суб’єктів господарювання;
• створення умов для рівного доступу до користування послугами об’єктів інфраструктури залізничного транспорту та додатковими послугами;
• удосконалення системи управління залізничним транспортом;
• створення сприятливих умов для залучення інвестицій, необхідних для оновлення та модернізації виробничо-технічної бази залізниць;
• інтеграцію залізничного транспорту України до європейської і світової транспортної системи, створення організаційно-правових, економічних і техніко-технологічних передумов для запровадження принципів європейської транспортної політики;
• забезпечення прозорості фінансової діяльності залізничного транспорту.
4. Умови реформування залізничного транспорту
Необхідними умовами для ефективного реформування залізничного транспорту є:
• збереження залізниць у державній власності;
• забезпечення функціонування і розвитку залізничного транспорту як єдиного виробничо-технологічного комплексу, що характеризується високим рівнем централізованого управління, та надання можливості для концентрації матеріальних і фінансових ресурсів і розпорядження ними;
• системний підхід до проведення реформ;
• адаптація системи управління залізничним транспортом до ринкових умов господарювання;
• підвищення ефективності діяльності та інвестиційної привабливості галузі;
• узгодження принципів управління залізничним транспортом та організаційно-правової форми господарювання з нормами європейського законодавства;
• стимулювання підприємницької ініціативи, посилення мотивації праці та підвищення рівня соціальної захищеності залізничників.
За результатами порівняльного аналізу передбачених законодавством організаційно-правових форм господарювання (асоціація, корпорація, концерн, державна акціонерна компанія, холдингова компанія тощо) можна зробити висновок, що найбільш прийнятною формою організації діяльності підприємств залізничного транспорту є корпоративна зі створенням на базі Укрзалізниці, залізниць, підприємств, установ та організацій галузі державної акціонерної компанії, 100 % акцій якої належатимуть державі.
Корпоративна модель забезпечить органічне поєднання централізованого управління галуззю з ринковим механізмом господарювання, що відповідає принципам, визначеним Законом України
«Про управління об’єктами державної власності».
5. Шляхи, способи та етапи реформування залізничного транспорту
Реформування проводитиметься шляхом створення вертикально-інтегрованої системи управління галуззю.
Основними напрямами реформування галузі є:
• розмежування господарських функцій і функцій державного управління;
• утворення єдиного суб’єкта господарювання на базі Укрзалізниці, залізниць та інших підпорядкованих їй підприємств, установ та організацій;
• розмежування в системі залізничного транспорту природно-монопольного і конкурентного секторів, створення умов для демонополізації окремих сфер діяльності галузі та розвитку конкуренції, забезпечення доступності інфраструктури залізниць для користувачів;
• формування структури управління за видами комерційної діяльності, поступове роздержавлення конкурентного сектору;
• удосконалення системи тарифів на послуги залізничного транспорту;
збереження:
— залізниць як організаційно-технологічної ланки залізничного транспорту;
— об’єктів соціальної сфери, які сприяють забезпеченню безпеки руху, охорони праці та формуванню кадрового потенціалу у складі єдиного суб’єкта господарювання;
— цілісності структури управління інформаційними ресурсами, забезпечення незалежного та об’єктивного подання інформації.
Реформування передбачається провести в три етапи.
На першому етапі (2007—2008 роки) заплановано створення законодавчої бази, необхідної для проведення реформування, розмежування функцій державного управління та управління господарською діяльністю.
З цією метою передбачено:
• розроблення законопроекту, який визначатиме особливості реформування залізничного транспорту та обмежуватиме право відчуження його майна;
• підготовку пропозицій про внесення змін до Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» та інших законодавчих актів;
• утворення на базі Укрзалізниці, залізниць та інших підприємств, установ та організацій галузі Державної акціонерної компанії «Українські залізниці» (далі — Компанія) як єдиного виробничо-технологічного комплексу;
• передачу функцій державного управління, що на сьогодні виконує Укрзалізниця, Мінтрансзв’язку зі створенням у його складі урядового органу державного управління з безпосереднім підпорядкуванням йому виробничих підприємств, медичних, освітніх та соціально-культурних закладів у сфері залізничного транспорту, які не передаються до статутного фонду Компанії.
До статутного фонду Компанії заплановано передати:
• майно Укрзалізниці, залізниць, підприємств, установ та організацій залізничного транспорту, що належать до сфери її управління;
• 100 % акцій відкритих акціонерних товариств, повноваження з управління якими здійснює Укрзалізниця;
• акції, частки та паї, що належать державі у статутному фонді господарських товариств, утворених за участю підприємств залізничної галузі.
Питання передачі майна до статутного фонду Компанії вирішуються після прийняття законів, які визначають особливості реформування залізничного транспорту.
Повний перелік майна, що передається до статутного фонду Компанії, складається за результатами інвентаризації майна залізниць, підприємств, установ та організацій залізничного транспорту.
Відповідно до законодавства 100 % акцій Компанії перебувають у державній власності і не підлягають відчуженню.
Після утворення Компанії залізниці та державні підприємства, безпосередньо задіяні у процесі залізничних перевезень, реорганізуються у її філії. Інші підприємства, установи та організації, майно яких передано до статутного фонду Компанії, перетворюються на її дочірні підприємства.
Реформування фінансово-економічної системи галузі проводиться з урахуванням її організаційної структури.
На другому етапі реформування (2008—2010 роки) вирішуються питання щодо:
• виведення зі складу залізниць підрозділів, які здійснюють вантажні та пасажирські перевезення, проводять ремонт вагонів, колій, споруд та інших об’єктів;
• створення умов для поступового зменшення обсягу перехресного субсидування пасажирських перевезень за рахунок вантажних;
• проведення попереднього фінансово-економічного та організаційно-правового аналізу з метою визначення можливості і доцільності подальшого утворення дочірніх підприємств Компанії, в тому числі з перевезення пасажирів та вантажів;
• розроблення основних принципів утворення за участю органів місцевого самоврядування та суб’єктів господарювання різних форм власності компаній, що здійснюють приміські пасажирські перевезення;
• утворення дочірніх підприємств Компанії, що провадитимуть діяльність, не пов’язану із залізничними перевезеннями;
• створення організаційно-правової основи для підвищення рівня конкуренції у сфері вантажних залізничних перевезень, механізму правового регулювання діяльності операторських компаній-пере-візників і їх взаємодії з об’єктами інфраструктури залізниць.
На третьому етапі реформування (2011—2015 роки) заплановано проведення повного розмежування функцій з управління об’єктами інфраструктури залізниць і перевезеннями, для чого передбачається:
• створення умов для запобігання перехресному субсидуванню пасажирських перевезень за рахунок вантажних;
• виведення зі складу Компанії непрофільних виробництв і підприємств, не пов’язаних із залізничними перевезеннями, їх роздержавлення;
• утворення підприємств з перевезення пасажирів у далекому і приміському сполученні та розподіл між ними функцій обслуговування;
• створення фінансово-економічної моделі, що забезпечить чіткий і прозорий розподіл фінансових потоків за видами діяльності.
Основою управління фінансовою діяльністю Компанії та її філій на першому і другому етапах повинно стати планово-кошторисне фінансування, яке на третьому етапі буде застосовуватися лише до об’єктів інфраструктури.
Вирішення стратегічних завдань реформування залізничного транспорту потребує запровадження нових моделей управління персоналом, які можуть забезпечити соціально-економічну привабливість відповідних професій, підвищення якості праці, зміну принципів соціальної підтримки і посилення мотивації праці.
Основними засобами посилення мотивації праці повинні стати:
• зростання заробітної плати залізничників;
• створення механізму, що забезпечить виплату винагороди працівникам залежно від реальних результатів їх праці;
• стимулювання заінтересованості працівників у підвищенні ефективності виробництва.
Для забезпечення соціального захисту працівників галузі під час і після проведення реформування передбачається:
• реалізація соціальної політики на принципах партнерства з галузевими профспілками;
• розроблення і впровадження соціальних стандартів;
• розв’язання проблем, пов’язаних зі створенням належних умов праці та її оплати, в рамках галузевої угоди (колективного договору) Компанії;
• удосконалення системи медичного обслуговування та впровадження принципів медичного страхування.
Для забезпечення соціальної стабільності в разі скорочення кількості працівників у результаті реформування залізничного транспорту повинні здійснюватися відповідні заходи згідно із законодавством, галузевою угодою та колективними договорами.
Для удосконалення системи управління персоналом на залізничному транспорті передбачається покращення галузевої системи підготовки і підвищення кваліфікації кадрів та системи атестації керівників і фахівців галузі.
У ході реформування планується здійснити комплекс заходів щодо поліпшення екологічного стану, забезпечення безпеки перевезень, енергозбереження тощо.
6. Фінансове забезпечення
Фінансування Програми здійснюватиметься за рахунок власних коштів залізниць і підприємств залізничного транспорту, а також коштів, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік, та інших джерел.
7. Очікувані результати виконання Програми
Виконання Програми дасть можливість:
• провести реформування залізничного транспорту і забезпечити його подальший розвиток, підвищити ефективність функціонування галузі;
• прискорити розвиток конкурентного ринку залізничних перевезень, утворення нових підприємств різних форм власності, що здійснюють вантажні та пасажирські перевезення.
Структурне реформування, зокрема реструктуризація активів, підвищить рівень інвестиційної привабливості національних залізниць.
Техніко-технологічна модернізація залізничного транспорту як результат реформування створить умови для:
• забезпечення прозорості фінансової діяльності;
• формування ринку транспортних послуг та підвищення рівня конкурентоспроможності операторських і транспортно-експедиторських компаній, що здійснюють перевезення за транзитними напрямками та в рамках міжнародних транспортних коридорів;
• вирішення питання щодо надання підтримки у закупівлі рухомого складу, будівництві об’єктів залізничного транспорту, що мають соціальне значення, та компенсації збитків, пов’язаних з пільговими перевезеннями;
• досягнення рівня європейських і світових стандартів, що сприятиме прискоренню темпів євроінтеграції та максимальній реалізації транзитного потенціалу держави.
Проведення реформування, крім підвищення ефективності діяльності галузі, дасть змогу досягти загальноекономічного результату за рахунок стимулювання розвитку транспортного машинобудування та експортування відповідно до європейських стандартів транспортних послуг.
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 16 грудня 2009 р. № 1559-р
Київ
Про затвердження плану заходів з підготовки
та відзначення 150-річчя подій, пов’язаних
з початком діяльності українських залізниць
Затвердити план заходів з підготовки та відзначення 150-річчя подій, пов’язаних з початком діяльності українських залізниць, що додається.
Прем’єр-міністр України |
Ю. ТИМОШЕНКО |
Додаток від 16.12.2009 № 1559-00-р
ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 16 грудня 2009 р. № 1559-р
ПЛАН
заходів з підготовки та відзначення 150-річчя подій,
пов’язаних з початком діяльності українських залізниць
1. Організувати і провести у Національному палаці “Україна” (м. Київ) урочисті збори та святковий концерт.
Мінтрансзв’язку, Укрзалізниця.
4 листопада 2011 року.
2. Провести заходи з ушанування пам’яті видатних залізничників, покладання квітів до їх могил та інших пам’ятних місць, пов’язаних з історією становлення і розвитку українських залізниць.
Мінтрансзв’язку, Укрзалізниця.
2011 рік.
3. Організувати проведення у Національному палаці “Україна” (м. Київ) документальної ювілейної виставки.
Мінтрансзв’язку, Укрзалізниця.
2011 рік.
4. Передбачити під час підготовки проекту Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” видатки, пов’язані з придбанням у 2011 році двох поїздів, що курсуватимуть за маршрутом поїзда “Ярослав”, який 4 листопада 1861 р. прибув з м. Відня до м. Львова.
Мінфін, Мінтрансзв’язку, Мінекономіки, Укрзалізниця.
2010 рік.
5. Забезпечити:
виготовлення та введення в обіг ювілейної монети.
Національний банк (за згодою).
2011 рік;
виготовлення та введення в обіг ювілейних поштового блока, художнього немаркованого конверта та поштової марки з проведенням їх спецпогашення.
Мінтрансзв’язку.
2011 рік;
висвітлення у засобах масової інформації заходів з підготовки та відзначення 150-річчя подій, пов’язаних з початком діяльності українських залізниць.
Держкомтелерадіо, Мінтрансзв’язку.
2010—2011 роки.
_____________________
__________________________________________________________________
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 16 грудня 2009 р. № 1558-р
Київ
Про схвалення плану дій щодо розвитку
інтермодальних перевезень, формування
конкурентного середовища у сфері діяльності
операторів транспортно-експедиторських послуг,
здійснення комплексу заходів з підвищення
якості обслуговування пасажирів та протидії
контрабанді в пасажирських поїздах
1. Схвалити план дій щодо розвитку інтермодальних перевезень, формування конкурентного середовища у сфері діяльності операторів транспортно-експедиторських послуг, здійснення комплексу заходів з підвищення якості обслуговування пасажирів та протидії контрабанді в пасажирських поїздах, що додається.
2. Міністерству транспорту та зв’язку інформувати щороку до 31 березня Кабінет Міністрів України про хід виконання схваленого цим розпорядженням плану дій.
Прем’єр-міністр України |
Ю. ТИМОШЕНКО |
Додаток від 16.12.2009 № 1558-00-р
СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 16 грудня 2009 р. № 1558-р
ПЛАН ДІЙ
щодо розвитку інтермодальних перевезень, формування
конкурентного середовища у сфері діяльності операторів
залізничних перевезень, здійснення комплексу заходів з
підвищення якості обслуговування пасажирів та протидії
контрабанді в пасажирських поїздах
1. Розробити та затвердити Програму розвитку комбінованих перевезень в Україні до 2015 року.
Мінтрансзв’язку.
IV квартал 2010 року.
2. Здійснити заходи щодо будівництва комплексу для переробки сорокафутових контейнерів на терміналі Дніпропетровськ—Ліски та створення додаткових потужностей для переробки контейнерів на терміналі Одеса—Ліски.
Мінтрансзв’язку,
Держмитслужба,
Адміністрація Держприкордонслужби.
2010—2015 роки.
3. Розробити та подати в установленому порядку Кабінетові Міністрів України законопроект з питань створення та діяльності cухопутних залізничних портів.
Мінтрансзв’язку,
Держмитслужба,
Адміністрація Держприкордонслужби.
2011 рік.
4. Розробити та подати в установленому порядку Кабінетові Міністрів України законопроект про змішані (комбіновані) перевезення.
Мінтрансзв’язку,
Держмитслужба,
Адміністрація Держприкордонслужби,
Мінекономіки,
Мінпромполітики.
2010 рік.
5. Розробити дослідний зразок вагона-платформи для контрейлерних перевезень на швидкісних візках.
Мінтрансзв’язку.
2010—2011 роки.
6. Забезпечити:
оновлення рухомого складу для здійснення залізничних пасажирських перевезень.
Мінтрансзв’язку.
Постійно;
впровадження електронних проїзних документів та їх продаж через Інтернет.
Мінтрансзв’язку.
2010 рік;
організацію продажу проїзних документів через спеціалізовані автомати самообслуговування.
Мінтрансзв’язку.
2010—2011 роки;
створення безперешкодного життєвого середовища на залізничному транспорті для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення.
Мінтрансзв’язку.
Постійно;
вивчення персоналом, робота якого пов’язана з обслуговуванням пасажирів, на професійному рівні іноземних мов.
Мінтрансзв’язку.
До 2012 року;
розроблення та здійснення заходів щодо підвищення ефективності методів профілактики порушень залізничниками митного законодавства, зокрема, щодо контрабандного перевезення товарів.
Мінтрансзв’язку.
II квартал 2010 року;
удосконалення нормативно-правової бази з питань врегулювання діяльності операторів, власників рухомого складу та транспортно-експедиторських організацій.
Мінтрансзв’язку.
Постійно.
7. Сприяти проведенню гнучкої тарифної політики у сфері пасажирських та вантажних перевезень залізничним транспортом.
Мінтрансзв’язку,
Мінекономіки,
Мінпромполітики.
Постійно.
8. Розробити та здійснити заходи щодо подальшого спрощення процедур здійснення митними та іншими контролюючими органами контролю за переміщенням вантажів у міжнародному сполученні в морських торговельних портах України та на прикордонних станціях.
Мінтрансзв’язку,
Держмитслужба,
Адміністрація Держприкордонслужби.
Постійно.
9. Запровадити із застосуванням електронного підпису електронний документообіг, пов’язаний з перевезенням вантажів залізничним транспортом.
Мінтрансзв’язку,
Мінекономіки,
Мінпромполітики.
2010 рік.
__________________________________________________________________
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 16 грудня 2009 р. № 1557-р
Київ
Про затвердження плану
заходів із запровадження електронного
документообігу, пов’язаного з перевезенням
вантажів залізничним транспортом
1. Затвердити план заходів із запровадження електронного документообігу, пов’язаного з перевезенням вантажів залізничним транспортом, що додається.
2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади забезпечити виконання плану заходів, затвердженого цим розпорядженням.
Прем’єр-міністр України |
Ю. ТИМОШЕНКО |
Додаток від 16.12.2009 № 1557-00-р
ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 16 грудня 2009 р. № 1557-р
ПЛАН ЗАХОДІВ
із запровадження електронного документообігу, пов’язаного з
перевезенням вантажів залізничним транспортом
1. Розробити законопроект про внесення змін до Цивільного кодексу України в частині можливості укладення договору про перевезення в електронній формі.
Мінтрансзв’язку.
I квартал 2010 року.
2. Затвердити формат електронного перевізного документа та порядок його застосування під час перевезення вантажів залізничним транспортом.
Мінтрансзв’язку.
II квартал 2010 року.
3. Забезпечити внесення змін до:
номенклатури бланків цінних паперів і документів суворого обліку, що виготовляються за ліцензією Мінфіну, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. № 283 “Про встановлення порядку виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку”, в частині виключення з неї документів на перевезення вантажів.
Мінтрансзв’язку, Мінфін, Мінекономіки, СБУ, ДПА, Держкомархів.
I квартал 2011 року;
власних актів у зв’язку із запровадженням електронного документообігу, пов’язаного з перевезенням вантажів залізничним транспортом.
Мінтрансзв’язку, МОЗ, Мінекономіки, Мінфін, Держмитслужба, ДПА, МВС.
II квартал 2011 року.
4. Забезпечити:
розроблення та впровадження технологій електронного документообігу в автоматизованих системах управління перевезеннями вантажів залізничним транспортом.
Мінтрансзв’язку.
II квартал 2010 року;
створення спеціалізованого програмно-апаратного комплексу обробки та зберігання електронних перевізних документів в автоматизованих системах управління перевезеннями вантажів залізничним транспортом.
Мінтрансзв’язку.
II квартал 2010 року;
розроблення технічного завдання на створення системи захисту інформації в спеціалізованому програмно-апаратному комплексі обробки та зберігання електронних перевізних документів.
Мінтрансзв’язку.
II квартал 2010 року;
проведення робіт із створення та випробування зазначеної системи захисту інформації.
Мінтрансзв’язку.
III квартал 2010 року;
проведення державної експертизи зазначеної системи захисту інформації та отримання атестату відповідності.
Мінтрансзв’язку, Адміністрація Держспецзв’язку.
IV квартал 2010 року;
застосування електронних перевізних документів під час перевезення вантажів залізничним транспортом в межах України.
Мінтрансзв’язку, Мінекономіки, Мінфін, Держкомстат, Держмитслужба, СБУ, МОЗ, ДПА.
III квартал 2011 року.
__________________________________________________________________
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 16 грудня 2009 р. № 1556-р
Київ
Про надання залізницям України
статусу митного перевізника
1. Погодитися з пропозицією Міністерства транспорту та зв’язку щодо надання залізницям України статусу митного перевізника.
2. Державній митній службі, Державному комітетові з питань регуляторної політики та підприємництва разом з Міністерством транспорту та зв’язку внести у місячний строк зміни до Ліцензійних умов провадження посередницької діяльності митного перевізника, затверджених Державним комітетом з питань регуляторної політики та підприємництва і Державною митною службою.
Прем’єр-міністр України |
Ю. ТИМОШЕНКО |
__________________________________________________________________
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 16 грудня 2009 р. № 1555-р
Київ
Про схвалення Стратегії розвитку
залізничного транспорту на період до 2020 року
Схвалити Стратегію розвитку залізничного транспорту на період до 2020 року, що додається.
Прем’єр-міністр України |
Ю. ТИМОШЕНКО |
Додаток від 16.12.2009 № 1555-00-р
СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 16 грудня 2009 р. № 1555-р
СТРАТЕГІЯ
розвитку залізничного транспорту
на період до 2020 року
Загальна частина
Українська мережа залізниць є однією з найбільш розвинутих серед європейських країн, займає провідне місце за обсягами перевезень та відіграє важливу транзитну роль на Євразійському континенті.
Залізничний транспорт є базовою галуззю національної економіки та основою її транспортної системи, забезпечує понад дві третини загального вантажо- та пасажирообігу. У подальшому, враховуючи вимоги Європейського Союзу щодо необхідності зменшення шкідливого впливу автомобільного транспорту на навколишнє природне середовище, питома вага залізничних перевезень збільшуватиметься.
На сьогодні резерви технічних потужностей залізничного транспорту, його провізної спроможності практично вичерпані, що ставить під загрозу можливість безперебійного задоволення зростаючих потреб суспільства у транспортному обслуговуванні.
Крім того, основними проблемами галузі залізничного транспорту є:
значний знос основних виробничих фондів, насамперед рухомого складу;
недостатній обсяг інвестицій, необхідних для оновлення основних виробничих фондів та забезпечення інноваційного розвитку галузі;
перехресне субсидування збиткових пасажирських перевезень за рахунок вантажних перевезень;
відсутність механізму компенсації витрат, пов’язаних з перевезенням пільгових категорій пасажирів;
недосконалість організаційної структури та системи управління галуззю;
низький рівень розвитку приватно-державного партнерства.
Мета та основні напрями реалізації Стратегії
Метою Стратегії є визначення концептуальних засад формування та реалізації державної політики щодо забезпечення розвитку галузі залізничного транспорту, її стабільного та ефективного функціонування.
Основними напрямами реалізації Стратегії є:
технічне переоснащення об’єктів інфраструктури залізниць, зокрема:
- модернізація залізничних ліній за напрямками міжнародних транспортних коридорів;
- підвищення пропускної спроможності залізничних ліній за напрямками Знам’янка — Долинська — Миколаїв — Херсон — Джанкой та Куп’янськ — Полтава — Користівка — Знам’янка — Одеса;
- модернізація об’єктів інфраструктури залізничних ліній за напрямками Київ — Коростень — Шепетівка, Київ — Полтава — Харків — Донецьк, Київ — Львів, Київ — Миронівка;
- подальша електрифікація залізничних ліній з інтенсивним рухом вантажних поїздів;
- упровадження пристроїв, що підвищують безпеку руху поїздів та автомобільного транспорту на залізничних переїздах;
- будівництво шляхопроводів замість залізничних переїздів та огородження залізничних ліній в межах населених пунктів;
- технічне переоснащення колійного господарства, забезпечення подальшої механізації технологічних процесів;
- збільшення міжремонтних строків експлуатації залізничних колій;
забезпечення залізниць рухомим складом вітчизняного виробництва, здатним істотно підвищити техніко-технологічні показники, зокрема щодо:
- підвищення швидкості руху вантажних поїздів до 100—120 і пасажирських — до 160—200 кілометрів на годину;
- збільшення маси поїздів, відстані безоглядного та міжремонтного пробігу транспортних засобів, строку їх експлуатації;
- зниження питомих витрат енергоресурсів;
- підвищення ефективності використання вагонів і локомотивів;
- зниження собівартості та підвищення рентабельності перевезень;
- зменшення строку доставки вантажів;
удосконалення технології організації перевезень шляхом:
- створення автоматизованої системи керування перевезеннями через головний та регіональні центри управління, централізації управління рухом поїздів;
- організації руху поїздів за напрямками, які будуть орієнтовані переважно на один вид перевезень (пасажирські або вантажні);
- створення системи логістики та мережі логістичних структур;
- організації руху денних пасажирських поїздів;
поетапне впровадження швидкісного руху пасажирських поїздів, насамперед за напрямками Київ — Донецьк, Київ — Харків, Київ — Одеса, Київ — Дніпропетровськ, Київ — Львів, Дніпропетровськ — Сімферополь;
реформування галузі залізничного транспорту, що передбачає на першому етапі розмежування господарських функцій і функцій державного управління, утворення державного господарського об’єднання на базі Укрзалізниці, залізниць та інших підприємств, установ і організацій залізничного транспорту загального користування, а на другому — оптимізацію організаційної структури залізничного транспорту;
удосконалення системи формування тарифів на послуги залізничного транспорту та впровадження ринкового механізму ціноутворення, що передбачає:
- у сфері вантажних перевезень — збалансування інтересів залізниць та споживачів їх послуг шляхом установлення оптимального розміру транспортної складової в ціні продукції та рівня рентабельності перевезень;
- у сфері пасажирських перевезень — підвищення рівня їх рентабельності, зокрема шляхом впровадження з урахуванням міжнародного досвіду механізму диференціювання тарифів, поетапної ліквідації перехресного субсидування пасажирських перевезень за рахунок вантажних перевезень, розроблення та впровадження дієвого механізму компенсації залізницям витрат, пов’язаних з перевезенням пільгових категорій пасажирів, забезпечення самоокупності перевезень у міжнародному та міжобласному сполученнях;
створення сприятливих умов для залучення інвестицій з метою оновлення та модернізації виробничо-технічної бази залізничного транспорту, забезпечення розвитку державно-приватного партнерства, впровадження механізму лізингу;
прискорення темпів інтеграції залізничного транспорту до європейської та світової транспортної системи, налагодження тісного міжнародного економічного співробітництва, впровадження принципів європейської транспортної політики, ефективного використання вигідного географічного розташування України для збільшення обсягу транзитних перевезень;
здійснення комплексу заходів щодо забезпечення безпеки руху поїздів та схоронності вантажів під час перевезень, зменшення негативного впливу залізничного транспорту на навколишнє природне середовище, впровадження ресурсозберігаючих технологій;
удосконалення фінансово-економічної діяльності залізниць, забезпечення її прозорості;
підвищення рівня підготовки кадрів та соціального забезпечення працівників галузі залізничного транспорту, посилення мотивації до праці;
підвищення конкурентоспроможності залізниць на ринках транспортних послуг;
надання державної підтримки у вирішенні питань щодо:
- закупівлі пасажирського рухомого складу, будівництва і реконструкції об’єктів інфраструктури залізниць, що мають соціальне значення;
- утримання збиткових залізничних дільниць.
Фінансове забезпечення реалізації Стратегії
Реалізація Стратегії здійснюється за рахунок власних коштів залізниць і підприємств залізничного транспорту, коштів, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік, та інших джерел, не заборонених законодавством.
Очікувані результати
Реалізація Стратегії сприятиме модернізації залізничного транспорту та підвищенню ефективності функціонування галузі.
Реалізація Стратегії дасть змогу:
задовольнити потребу суспільства у транспортному обслуговуванні та підвищити якість надання послуг з перевезення;
удосконалити систему управління галуззю залізничного транспорту;
створити умови для функціонування підприємств залізничного транспорту відповідно до вимог європейських і світових стандартів, прискорення темпів інтеграції залізничного транспорту до європейської та світової транспортної системи і максимального використання транзитного потенціалу держави;
підвищити конкурентоспроможність та інвестиційну привабливість галузі залізничного транспорту і рівень соціального забезпечення її працівників;
створити нові робочі місця на підприємствах залізничного транспорту та машинобудування;
збільшити обсяг надходжень до державного бюджету.
__________________________________________________________________
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 16 грудня 2009 р. № 1364
Київ
Про затвердження Програми забезпечення житлом
працівників залізничного транспорту
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Програму забезпечення житлом працівників залізничного транспорту, що додається.
2. Міністерству транспорту та зв’язку, Міністерству фінансів, Міністерству економіки під час формування показників фінансового плану залізниць та підприємств залізничного транспорту на відповідний рік передбачати витрати у сумі не менш як 100 млн. гривень для виконання затвердженої цією постановою Програми.
Прем’єр-міністр України |
Ю. ТИМОШЕНКО |
Додаток від 16.12.2009 № 1364-00
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 16 грудня 2009 р. № 1364
ПРОГРАМА
забезпечення житлом працівників
залізничного транспорту
Стан забезпечення житлом працівників залізничного транспорту, які потребують поліпшення житлових умов, в останні роки значно погіршився.
На квартирному обліку, що ведеться залізницями та підприємствами залізничного транспорту, перебуває 18621 сім’я, в тому числі 1116 сімей, які мають право на позачергове забезпечення житлом, і 3697 — на першочергове забезпечення.
На сьогодні будівництво нового житла практично зупинилося внаслідок щорічного зменшення обсягу коштів, що виділяються з цією метою. Відсутність перспектив отримання житла істотно впливає на зниження рівня привабливості професії залізничника, особливо серед молоді.
Мета Програми
Метою Програми є:
розв’язання соціально-економічної проблеми забезпечення житлом працівників залізничного транспорту;
встановлення правових та організаційних засад для підтримки житлового кредитування працівників залізничного транспорту, розроблення ефективного фінансово-кредитного механізму забезпечення економічної доступності житла;
запровадження фінансового механізму іпотечного кредитування індивідуального житлового будівництва та придбання житла;
створення умов для залучення коштів інвесторів, у тому числі іноземних, у будівництво житла;
запровадження економічного механізму стимулювання розвитку житлового будівництва, сприяння здешевленню вартості житла, яке будується із залученням коштів працівників залізничного транспорту;
зміцнення кадрового потенціалу підприємств залізничного транспорту.
Основні напрями виконання Програми
Основними напрямами виконання Програми є:
удосконалення нормативно-правової бази з питань будівництва та придбання житла для працівників залізничного транспорту, забезпечення ефективного функціонування механізму надання позик, кредитування, сплати першого внеску за іпотечними житловими кредитами, часткової компенсації відсоткової ставки за іпотечними житловими кредитами за рахунок коштів залізниць та підприємств залізничного транспорту;
розроблення ефективного фінансово-економічного механізму залучення у житлове будівництво інвестицій, інших джерел фінансування житлового будівництва для працівників залізничного транспорту.
Шляхи виконання Програми
Виконання Програми передбачається здійснювати шляхом:
визначення порядку відшкодування комерційним банкам, небанківським фінансовим установам та кредитним спілкам різниці відсоткової ставки за кредитами, наданими для забезпечення житлом працівників залізничного транспорту;
здійснення заходів для поліпшення житлових умов працівників залізничного транспорту, які проживають у гуртожитках, забезпечення житлом молодих спеціалістів, які одержали направлення на роботу до залізниць та підприємств залізничного транспорту;
залучення Укрзалізницею додаткових коштів, пільгових банківських кредитів та інших джерел для фінансування будівництва та придбання житла для працівників залізничного транспорту;
розроблення проектів фінансування за рахунок залучених коштів довгострокового житлового іпотечного кредитування будівництва та придбання житла для працівників залізничного транспорту;
визначення порядку надання працівникам залізничного транспорту матеріальної допомоги на придбання або будівництво житла, в тому числі шляхом сплати першого внеску за іпотечними житловими кредитами та першого внеску на будівництво житла, часткової компенсації відсоткової ставки за іпотечними житловими кредитами;
здійснення рефінансування іпотечних житлових кредитів Державною іпотечною установою.
Обсяги та джерела фінансування Програми
Виконання Програми передбачається здійснювати за рахунок власних коштів залізниць та підприємств залізничного транспорту в обсязі не менш як 100 млн. гривень, які необхідно передбачати щороку під час формування фінансового плану.
Крім того, джерелом витрат на спорудження та придбання житла є залучені кошти, власні кошти працівників залізничного транспорту та кошти з інших джерел.
Очікувані результати
Виконання Програми дасть змогу збільшити обсяг будівництва житла, удосконалити систему надання працівникам доступних довгострокових кредитів (позик) для придбання житла, що сприятиме:
підвищенню рівня попиту на житло;
економічному зростанню пов’язаних з будівництвом галузей промисловості;
підвищенню рівня платоспроможності працівників залізничного транспорту;
залученню до фінансування будівництва житла особистих заощаджень громадян;
посиленню соціальної стабільності;
забезпеченню залізничного транспорту висококваліфікованими працівниками.
__________________________________________________________________
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 16 грудня 2009 р. № 1361
Київ
Про внесення змін до пункту 32 Переліку
категорій працівників, яким може бути
надано службові жилі приміщення
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Внести до пункту 32 Переліку категорій працівників, яким може бути надано службові жилі приміщення, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 4 лютого 1988 р. № 37 “Про службові жилі приміщення” (ЗП УРСР, 1988 р., № 2, ст. 8; ЗП України, 1995 р., № 5, ст. 122), зміни, виклавши його у такій редакції:
“32. Працівники підприємств та організацій залізничного транспорту загального користування на час їх перебування у трудових відносинах із зазначеними підприємствами та організаціями.”.
2. Установити, що фонд службових жилих приміщень підприємств та організацій залізничного транспорту загального користування формується з новозбудованого житла, звільнених житлових приміщень або квартир, придбаних у фізичних чи юридичних осіб за рахунок власних коштів та залучених інвестицій.
Прем’єр-міністр України |
Ю. ТИМОШЕНКО |
__________________________________________________________________
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 16 грудня 2009 р. № 1360
Київ
Про особливості закупівлі товарів,
робіт і послуг, необхідних для забезпечення
процесу залізничних перевезень
Кабінет Міністрів України постановляє:
Установити, що:
відповідно до пункту 6 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008 р. № 921 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 80, ст. 2692, № 90, ст. 3006), закупівля товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення процесу залізничних перевезень, підприємствами залізничного транспорту загального користування, які належать до сфери управління Міністерства транспорту та зв’язку, у підприємств, установ та організацій єдиного виробничо-технологічного комплексу залізничного транспорту, які беруть участь у забезпеченні процесу залізничних перевезень, за переліком згідно з додатком здійснюється за процедурою закупівлі в одного учасника без погодження з Міністерством економіки;
підприємства залізничного транспорту загального користування, які належать до сфери управління Міністерства транспорту та зв’язку, у триденний строк після укладення договорів про закупівлю зазначених товарів, робіт і послуг надсилають їх копії Міністерству економіки та Головному контрольно-ревізійному управлінню.
Прем’єр-міністр України |
Ю. ТИМОШЕНКО |
Додаток
до постанови Кабінету Міністрів України
від 16 грудня 2009 р. № 1360
ПЕРЕЛІК
підприємств, установ та організацій єдиного
виробничо-технологічного комплексу залізничного
транспорту, які беруть участь у забезпеченні
процесу залізничних перевезень
|
Код згідно з ЄДРПОУ |
Найменування |
Адреса |
|
1074957 |
Державне підприємство “Донецька залізниця” |
83000, м. Донецьк,
вул. Артема, 68 |
|
1059900 |
Державне територіально-галузеве об’єднання “Львівська залізниця” |
79000, м. Львів, вул. Гоголя, 1 |
|
1071315 |
Державне підприємство “Одеська залізниця” |
65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19 |
|
1072609 |
Статутне територіально-галузеве об’єднання “Південна залізниця” |
61052, м. Харків, вул. Червоноармійська, 7 |
|
4713033 |
Державне територіально-галузеве об’єднання “Південно-Західна залізниця” |
01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6 |
|
1073828 |
Державне підприємство “Придніпровська залізниця” |
49602, м. Дніпропетровськ,
просп. Карла Маркса, 108 |
|
24210297 |
Державне підприємство “Український державний центр залізничних рефрижераторних перевезень “Укррефтранс” |
08502, Київська область, м. Фастів,
вул. Червоний шлях, 1 |
|
1056362 |
Державне підприємство “Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів “Укрспецвагон” |
64660, Харківська область, смт Панютине Лозівського району, вул. Леніна, 5 |
|
1069755 |
Державне підприємство “Український державний центр транспортного сервісу “Ліски” |
02092, м. Київ,
вул. Довбуша, 22 |
|
31604528 |
Державне підприємство “Державний науково-дослідний центр залізничного транспорту України” |
03038, м. Київ,
вул. Федорова, 39 |
|
24249750 |
Державне підприємство “Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України” |
03038, м. Київ,
вул. Протасів Яр, 2 |
|
16296913 |
Державне підприємство “Проектно-конструкторське та технологічне бюро рухомого складу Укрзалізниці” |
02092, м. Київ,
вул. Алма-Атинська, 74 |
|
16290550 |
Науково-виробниче державне підприємство “Автотелтранс” |
01135, м. Київ,
вул. Жилянська, 97 |
|
1057491 |
Державне підприємство “Вінницятрансприлад” |
21100, м. Вінниця, пл. Героїв Сталінграда, 1 |
|
1057574 |
Державне підприємство “Рава-Руський шпалопросочувальний завод” |
80316, Львівська область, м. Рава-Руська Жовківського району, вул. С. Наливайка, 22 |
|
282553 |
Державне підприємство “Старокостянтинівський завод залізобетонних шпал” |
31103, Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Ворошилова, 22 |
|
1095770 |
Державне підприємство “Донецький проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту України” |
83015, м. Донецьк,
вул. Челюскінців, 198б |
|
1095801 |
Державне підприємство “Львівський проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту України” |
79000, м. Львів,
вул. Замарстинівська, 85 |
|
1097199 |
Державне підприємство “Одеський проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту України” |
65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19 |
|
1095913 |
Державне підприємство “Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту України “Укрзалізничпроект” |
61052, м. Харків, вул. Червоноармійська, 7 |
|
1097415 |
Державне підприємство “Дніпропетровський проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту України” |
49600, м. Дніпропетровськ,
просп. Карла Маркса, 108 |
|
1393496 |
Державний заклад “Золотоніська технічна школа Укрзалізниці” |
19700, Черкаська область, м. Золотоноша,
вул. Черкаська, 14 |
|
34926866 |
Державне підприємство “Проектно-конструкторське технологічне бюро з автоматизації систем управління на залізничному транспорті України” |
01135, м. Київ,
вул. Жилянська, 97 |
|
1124483 |
Державне підприємство “Проектно-конструкторське технологічне бюро Головного управління локомотивного господарства” |
36030, м. Полтава,
вул. Гайового, 30 |
|
30268559 |
Державне підприємство “Науково-конструкторське технологічне бюро колійного господарства Укрзалізниці” |
49034, м. Дніпропетровськ, вул. Білостоцького, 181 |
|
21579381 |
Державне підприємство “Головний інформаційно-обчислювальний центр Укрзалізниці” |
01030, Київ,
вул. Івана Франка, 21 |
|
31349738 |
Державне підприємство “Український центр механізації колійних робіт” |
03680, м. Київ,
вул. Качалова, 5 |
|
20078961 |
Державне підприємство “Український державний розрахунковий центр міжнародних перевезень” |
03049, м. Київ,
вул. Уманська, 5 |
|
19014832 |
Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України “Укрзалізничпостач” |
03049, м. Київ,
просп. Повітрофлотський, 11/15 |
|
21629133 |
Державне підприємство “Центральна станція зв’язку Державної адміністрації залізничного транспорту України” |
01030, м. Київ,
вул. Чапаєва, 5 |
|
4814136 |
Український центр по обслуговуванню пасажирів на залізничному транспорті |
01032, м. Київ,
бульв. Шевченка, 38/40 |
|
14294471 |
Державне підприємство “Дарницький вагоноремонтний завод” |
02092, м. Київ,
вул. Алма-Атинська, 74 |
|
20770332 |
Державне підприємство “Стрийський вагоноремонтний завод” |
82400, Львівська область,
м. Стрий, вул. Зубенка, 2 |
|
00740599 |
Відкрите акціонерне товариство “Львівський локомотиворемонтний завод” |
79018, м. Львів,
вул. Залізнична, 1а |
|
00480247 |
Відкрите акціонерне товариство “Київський електровагоноремонтний завод імені Січневого повстання 1918 р.” |
03049, м. Київ,
вул. Ползунова, 2 |
|
01056273 |
Відкрите акціонерне товариство “Запорізький електровозоремонтний завод” |
69095, м. Запоріжжя,
вул. Залізнична, 2 |
|
|
|
|
|
00282435 |
Відкрите акціонерне товариство “Гніваньський завод спецзалізобетону” |
23310, Вінницька область,
м. Гнівань Тиврівського району, вул. Промислова, 3 |
|
00659101 |
Відкрите акціонерне товариство “Дніпропетровський тепловозоремонтний завод” |
49038, м. Дніпропетровськ,
вул. Краснозаводська, 7 |
|
00282406 |
Відкрите акціонерне товариство “Коростенський завод залізобетонних шпал” |
11505, Житомирська область,
м. Коростень,
вул. Маяковського, 78 |
|
260652 |
Відкрите акціонерне товариство “Київський електротехнічний завод “Транссигнал” |
01135, м. Київ,
вул. Жилянська, 97 |
__________________________________________________________________
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 16 грудня 2009 р. № 1359
Київ
Про затвердження Порядку розрахунку обсягів
компенсаційних виплат за пільгові перевезення
залізничним транспортом окремих категорій громадян
Прем’єр-міністр України |
Ю. ТИМОШЕНКО |
Додаток від 16.12.2009 № 1359-00
_
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 16 грудня 2009 р. № 1359
ПОРЯДОК
розрахунку обсягів компенсаційних
виплат за пільгові перевезення залізничним
транспортом окремих категорій громадян
1. Цей Порядок визначає механізм розрахунку обсягів компенсаційних виплат залізницям за пільгові перевезення окремих категорій громадян, яким таке право надано законом, що здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, а також субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на зазначені цілі.
2. До пільгових перевезень залізничним транспортом (далі — пільгові перевезення) належать безоплатні перевезення або перевезення окремих категорій громадян із знижкою, встановленою законодавством.
3. Облік пільгових перевезень та визначення суми недоотриманих коштів від таких перевезень проводиться залізницями на підставі інформації автоматизованої системи керування пасажирськими перевезеннями та реєстраторів розрахункових операцій про оформлені та видані пасажирам безоплатні або пільгові проїзні документи (квитки).
4. Сума недоотриманих коштів обчислюється в автоматизованому режимі під час оформлення кожного безоплатного та пільгового проїзного документа (квитка) як різниця між повною вартістю проїзду, встановленою згідно з діючими тарифами для відповідного виду сполучення, маршруту прямування, категорії поїзда та вагона, і вартістю проїзду, що сплачує пасажир відповідно до наданих пільг.
5. Інформація про оформлені та видані пасажирам безоплатні та пільгові проїзні документи (квитки) включається до місячної станційної звітності.
6. У разі оформлення проїзду за межі України пасажира, який має право на безоплатний проїзд чи проїзд із знижкою, сума недоотриманих коштів обчислюється тільки за проїзд територією України.
7. Сума недоотриманих коштів включається до місячної станційної звітності області, на території якої був придбаний пільговий проїзний документ (квиток), незалежно від місця проживання (навчання) пасажира.
8. У разі оформлення безоплатного чи пільгового проїзду у вагоні, категорія якого вища, ніж та, на яку надано право безоплатного або пільгового проїзду, до суми недоотриманих коштів включається вартість проїзду згідно з наданим правом на пільги.
9. На підставі місячної станційної звітності залізниці складають облікову форму про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного або місцевих бюджетів, згідно з додатком.
Для компенсації недоотриманих коштів облікова форма складається окремо для органу виконавчої влади, який є головним розпорядником бюджетних коштів, передбачених на цю мету державним бюджетом, та органу виконавчої влади, який є головним розпорядником коштів, виділених місцевим бюджетом.
10. Залізниці не пізніше ніж 15 числа місяця наступного звітного періоду подають відповідним головним розпорядникам коштів рахунок на суму, яка підлягає компенсації, та облікові форми.
11. Головні розпорядники коштів, передбачених на компенсаційні виплати, після надходження їх на власні рахунки у п’ятиденний строк перераховують зазначені кошти відповідній залізниці.
____________________
Додаток
до Порядку
ОБЛІКОВА ФОРМА
про недоотримані кошти за перевезення залізничним
транспортом окремих категорій громадян, витрати
на перевезення яких відшкодовуються з державного
та місцевих бюджетів
Категорія пільговика _______________________________________________
Область (регіон) __________________________________________________
Залізниця ________________________________________________________
|
Період
(місяць, рік) |
Кількість оформлених пільгових проїзних документів (квитків) |
Сума недоотриманих коштів з урахуванням податку на додану вартість, гривень |
|
Пряме та місцеве сполучення |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Приміське сполучення |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Усього
|
|
|
|
|
|
|
Керівник
структурного підрозділу
____________________
(посада)
____________________ ___________ __________________
(найменування залізниці) (підпис) (ініціали та прізвище)
_____________________
_________________________________________________________________
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 16 грудня 2009 р. № 1392
Київ
Про забезпечення прозорості державної
тарифної політики щодо перевезення вантажів
залізничним транспортом у межах України
З метою стабілізації фінансово-економічного стану підприємств залізничного транспорту загального користування і забезпечення прозорості державної тарифної політики Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Установити, що тарифи на перевезення вантажів у межах України підлягають щорічній індексації до початку нового фінансового року.
2. Міністерству транспорту та зв’язку, Міністерству економіки і Міністерству фінансів забезпечити щорічну індексацію зазначених тарифів.
Прем’єр-міністр України |
Ю. ТИМОШЕНКО |
__________________________________________________________________
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 16 грудня 2009 р. № 1391
Київ
Питання підвищення ефективності
використання транзитного потенціалу України
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Установити, що:
під час транзиту вантажів митний контроль за доставкою залізничним транспортом непідакцизних товарів в митниці призначення, у тому числі до морських (річкових) портів України для подальшого вивезення за межі митної території України водним транспортом, здійснюється за накладною УМВС (СМГС) або ЦІМ (СІМ), або ЦІМ/УМВС (CIM/SMGS, ЦИМ/СМГС) та її електронною копією, ідентичною за формою та змістом накладній, а також за товаросупровідним документом, в якому зазначається вартість товару;
транзитні перевезення вантажів, які підлягають фітосанітарному контролю, здійснюються без супроводження карантинним дозволом у разі, коли характеристики вагона (контейнера) або упакування вантажу унеможливлюють розповсюдження шкідників та хвороб рослин.
2. Доповнити перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 лютого 2006 р. № 80 (Офіційний вісник України, 2006 р., № 5, ст. 222), приміткою такого змісту:
“Примітка. У разі транзиту залізничним транспортом вантажів з непідакцизними товарами для здійснення митного контролю та митного оформлення подається накладна ЦІМ (СІМ) або УМВС (СМГС), або ЦІМ/УМВС (СIМ/SMGS, ЦИМ/СМГС).”.
3. Абзац перший пункту 2 Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 1995 р. № 440, із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 7 травня 1998 р. № 656 (Офіційний вісник України, 1998 р., № 19, ст. 701), від 11 жовтня 2002 р. № 1518 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 42, ст. 1935) і від 16 червня 2004 р. № 769 (Офіційний вісник України, 2004 р., № 24, ст. 1588), після слова “транспортування” доповнити словами “(крім транзиту вантажів залізничним транспортом)”.
4. Державній митній службі, Міністерству аграрної політики, Міністерству охорони навколишнього природного середовища привести у двомісячний строк власні нормативно-правові акти у відповідність з цією постановою та поінформувати до 1 березня 2010 р. Кабінет Міністрів України про результати проведеної роботи.
Прем’єр-міністр України |
Ю. ТИМОШЕНКО |
__________________________________________________________________
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 16 грудня 2009 р. № 1390
Київ
Про затвердження Державної цільової
програми реформування залізничного
транспорту на 2010—2015 роки
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Державну цільову програму реформування залізничного транспорту на 2010—2015 роки (далі — Програма), що додається.
2. Міністерству економіки включати щороку за поданням Міністерства транспорту та зв’язку визначені Програмою завдання, заходи і показники до відповідних розділів проекту Державної програми економічного і соціального розвитку України на відповідний рік.
3. Міністерству транспорту та зв’язку разом з Міністерством фінансів передбачити під час складання проекту Державного бюджету України на відповідний рік кошти, необхідні для виконання визначених Програмою завдань і заходів, виходячи з можливостей державного бюджету.
4. Міністерству транспорту та зв’язку щороку до 31 березня подавати Кабінетові Міністрів України інформацію про хід виконання Програми.
Прем’єр-міністр України |
Ю. ТИМОШЕНКО |
Додаток від 16.12.2009 № 1390-00
__________________________________________________________________
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 16 грудня 2009 р. № 1629-р
Київ
Про схвалення техніко-економічного обґрунтування
впровадження технологій енергозбереження під час
перевезень залізничним транспортом на напрямку
Знам’янка — Долинська — Миколаїв — Херсон — Джанкой
(дільниця Знам’янка — Вадим Одеської залізниці)
Схвалити подане Міністерством транспорту та зв’язку техніко-економічне обґрунтування впровадження технологій енергозбереження під час перевезень залізничним транспортом на напрямку Знам’янка — Долинська — Миколаїв — Херсон — Джанкой (дільниця Знам’янка — Вадим Одеської залізниці), розроблене ВАТ “Інститут Дніпродіпротранс” та рекомендоване до схвалення державним підприємством “Укрдержбудекспертиза” Міністерства регіонального розвитку та будівництва, з такими основними техніко-економічними показниками:
|
характер будівництва |
— |
реконструкція |
|
довжина ділянки |
— |
384 кілометри |
|
швидкість руху поїздів, кілометрів на годину: |
|
|
|
вантажних |
— |
до 90 |
|
пасажирських |
— |
до 120 |
|
вага вантажного поїзда |
— |
до 4600 тонн |
|
загальна кошторисна вартість будівництва,
тис. гривень |
— |
7043424,39 |
|
у тому числі: |
|
|
|
будівельно-монтажних робіт |
— |
4653783,27 |
|
обладнання |
— |
822902,11 |
|
інші витрати |
— |
1566739,01 |
|
строк будівництва |
— |
4 роки |
Прем’єр-міністр України |
Ю. ТИМОШЕНКО |
__________________________________________________________________
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 16 грудня 2009 р. № 1628-р
Київ
Про схвалення техніко-економічного обґрунтування
впровадження технологій енергозбереження під час
перевезень залізничним транспортом на напрямку
Знам’янка — Долинська — Миколаїв — Херсон — Джанкой
(дільниця Вадим — Джанкой Придніпровської залізниці)
Схвалити подане Міністерством транспорту та зв’язку техніко-економічне обґрунтування впровадження технологій енергозбереження під час перевезень залізничним транспортом на напрямку Знам’янка — Долинська — Миколаїв — Херсон — Джанкой (дільниця Вадим — Джанкой Придніпровської залізниці), розроблене ВАТ “Інститут Дніпродіпротранс” та рекомендоване до схвалення державним підприємством “Укрдержбудекспертиза” Міністерства регіонального розвитку та будівництва, з такими основними техніко-економічними показниками:
|
характер будівництва |
— |
реконструкція |
|
довжина ділянки |
— |
90 кілометрів |
|
швидкість руху поїздів, кілометрів на годину: |
|
|
|
вантажних |
— |
до 90 |
|
пасажирських |
— |
до 120 |
|
вага вантажного поїзда |
— |
до 4000 тонн |
|
загальна кошторисна вартість будівництва,
тис. гривень |
— |
1746059,53 |
|
у тому числі: |
|
|
|
будівельно-монтажних робіт |
— |
1017489,84 |
|
обладнання |
— |
313731,56 |
|
інші витрати |
— |
414838,13 |
|
строк будівництва |
— |
2 роки |
Прем’єр-міністр України |
Ю. ТИМОШЕНКО |
__________________________________________________________________
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 16 грудня 2009 р. № 1627-р
Київ
Про схвалення техніко-економічного
обґрунтування проекту “Модернізація
залізничного напрямку
Полтава — Кременчук — Бурти.
Електрифікація дільниці Полтава — Бурти
Південної залізниці”
Схвалити подане Міністерством транспорту та зв’язку техніко-економічне обґрунтування проекту “Модернізація залізничного напрямку Полтава — Кременчук — Бурти. Електрифікація дільниці Полтава — Бурти Південної залізниці”, розроблене державним підприємством “Проектно-вишукувальний інститут транспортного будівництва “Київдіпротранс” і рекомендоване до схвалення державним підприємством “Укрдержбудекспертиза” Міністерства регіонального розвитку та будівництва, з такими техніко-економічними показниками:
|
експлуатаційна довжина ділянки, кілометрів |
— |
140 |
|
у тому числі: |
|
|
|
двоколійної |
— |
71 |
|
одноколійної |
— |
67 |
|
кількість роздільних пунктів |
— |
19 |
|
витрати електроенергії при електрифікації |
— |
110,36 млн. кВт•г |
|
загальна кошторисна вартість будівництва, тис. гривень |
— |
1 981 603,141 |
|
у тому числі: |
|
|
|
будівельно-монтажних робіт |
— |
1 174 608,75 |
|
устатковання |
— |
294 747,215 |
|
пусконалагоджувальних робіт |
— |
3 355,586 |
|
інші витрати |
— |
508 891, 59 |
|
тривалість будівництва |
— |
26 місяців |
Прем’єр-міністр України |
Ю. ТИМОШЕНКО |
__________________________________________________________________
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 16 грудня 2009 р. № 1393
Київ
Про внесення змін до постанов
Кабінету Міністрів України
від 12 жовтня 1992 р. № 575 та
від 22 січня 1996 р. № 116
Кабінет Міністрів України постановляє:
Внести до Положення про порядок застосування вогнепальної зброї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. № 575, — із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 25 травня 2006 р. № 726 (Офіційний вісник України, 2006 р., № 22, ст. 1609), від 29 листопада 2006 р. № 1658 (Офіційний вісник України, 2006 р., № 48, ст. 3200) та від 20 квітня 2007 р. № 648 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 30, ст. 1216), та Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. № 116 (ЗП України, 1996 р., № 6, ст. 192, № 17, ст. 464; Офіційний вісник України, 1997 р., число 4, с. 29, число 51, с. 27), зміни, що додаються.
Прем’єр-міністр України |
Ю. ТИМОШЕНКО |
Додаток від 16.12.2009 № 1393-00
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 16 грудня 2009 р. № 1393
ЗМІНИ,
що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України
від 12 жовтня 1992 р. № 575 та від 22 січня 1996 р. № 116
1. Абзац п’ятий пункту 1 Положення про порядок застосування вогнепальної зброї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. № 575, викласти в такій редакції:
“для відбиття збройного чи групового нападу на приміщення державного і громадського підприємства, установи і організації, об’єкт, що охороняється, або залізничний рухомий склад, де працює або несе службу зазначена посадова особа;”.
2. У Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. № 116:
1) пункт 2 викласти в такій редакції:
“2. Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю таких цінностей (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50 відсотків балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які визначає щомісяця Держкомстат, відповідного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору за формулою:
Р3 = [(Бв - А) х Іінф + ПДВ + Азб] х 2+ Вп + Вр,
де Р3 — розмір збитків (у гривнях); Бв — балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей (у гривнях); А — амортизаційні відрахування з дати початку експлуатації (у гривнях); Іінф — загальний індекс інфляції, який розраховується з дати початку експлуатації на підставі визначених щомісяця Держкомстатом індексів інфляції; ПДВ — розмір податку на додану вартість (у гривнях); Азб — розмір акцизного збору (у гривнях); Вп — фактичні витрати підприємства для відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей (у гривнях); Вр — фактична вартість робіт з відновлення (витрати на доставку матеріалів і усунення пошкоджень) за цінами на день вчинення правопорушення (у гривнях).
Показники Вп та Вр застосовуються для визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей та відповідних витрат, необхідних для відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей на безперервно діючих підприємствах, в установах і організаціях, де таке відновлення необхідне для подальшого продовження роботи.”;
2) пункт 10 викласти в такій редакції:
“10. Із сум, стягнутих відповідно до цього Порядку, здійснюється відшкодування збитків, завданих підприємству, установі і організації з урахуванням фактичних витрат підприємства на відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей та вартості робіт з їх відновлення. Залишок коштів перераховується до державного бюджету.”.
_______________________
|
