30 листопада 2016 / Акцент

Донор для бізнесу чи стартер для економіки?

Донор для бізнесу чи стартер для економіки?Тетяна КОПИЛОВА

Під час нещодавньої конференції з інвесторами члени правління ПАТ «Укрзалізниця» інформували учасників про намір збільшити у 2,4 раза обсяг внесення капітальних інвестицій у розвиток основних фондів компанії. 27,4 млрд грн спрямують на придбання нового рухомого складу, локомотивів та модернізацію електромереж. Одначе такі амбітні плани неможливо реалізувати без підвищення тарифів на вантажні і пасажирські залізничні перевезення. Те, чому такий крок вигідний для економіки країни, і з’ясовував наш журналіст.

Найкращий захист — напад

Насамперед слід сказати, що для того, аби привести залізничні тарифи у відповідність до індексу цін виробників промислової продукції, необхідно подолати стіну лобістських звинувачень і відвертої брехні тих структур, які роблять статки на дешевизні залізничних перевезень. І чим довше не коригуються тарифи сталевих магістралей, тим більше грошей осідає в їхніх кишенях.

От і цього року, коли залізничники запланували і обґрунтували загалом несуттєве підвищення тарифів, у багатьох високих кабінетах стали уявляти, що комусь може не вистачити на новий літак, а хтось змушений буде придбати яхту на кілька метрів коротшу. Тому і стали запускати ланцюгову реакцію невдоволення роботою ПАТ «Укрзалізниця» у вітчизняних ЗМІ.

На сторінках Інтернет-видань, на прес-конференціях лобісти гірничорудної промисловості апелюють до одних і тих же аргументів: через індексацію залізничних тарифів наша продукція стане неконкурентоспроможною на зовнішньому ринку, зменшиться український експорт, впаде ВВП. Втім, вони замовчують той факт, що продають свою продукцію за іноземну валюту, а за її перевезення розраховуються національною. Так, нині вартість залізної руди на світовому ринку — майже 70 у. о. Причім торік вона коштувала майже вдвічі дешевше. Натомість транспортування залізницею однієї тонни цієї сировини обходиться виробнику у 96 грн, або в $ 3,7. Після індексації транспортна складова в 1 т залізної руди зросте лише на 24 грн, або менше ніж на $ 1. Тож залізничний тариф у ціні залізної руди сьогодні становить всього 6,5 %, а за підвищення тарифу, якого так бояться бізнесмени, – 7,5 %.2.jpg

Активно продукуються напади політиків у ЗМІ. Мовляв, реформи у залізничній галузі здійснюються, а європейської якості послуг немає. Щоправда, вони не кажуть про те, що в країнах Західної Європи залізничний транспорт дотується за рахунок державного бюджету. Зокрема, в Німеччині такі інвестиції сягають в середньому 10 млрд євро на рік, а на реформування Дойчебану знадобилося 18 років і цілий комплекс заходів уряду, спрямованих на розвиток галузі.

ПАТ «Укрзалізниця» такої фінансової підтримки з боку держави не має. А було б доцільно, якби державна казна виділила залізничній компанії хоч якесь фінансування для підтримки пасажирських перевезень. Адже за розрахунками 2016 р. буде спрямовано на перехресне субсидування пасажирських перевезень за рахунок вантажних понад 9 млрд  грн. І, до речі, цей підхід, коли залізниця витрачає гроші на пасажирів, дуже критикують бізнесмени.

Водночас деякі народні обранці, устами яких мовлять олігархи, кот-рі оголосили війну ПАТ «Укрзалізниця», стверджують, що прагнуть створювати сприятливі умови для ведення бізнесу. За підрахунками експертів, у результаті повернення ПДВ з державної скарбниці металурги отримують фінансові дотації на суму майже 3—5 млрд грн. Та й традиційною пільгою для української промисловості є дешевий тариф на залізничні перевезення, який у європейських країнах більший у 5—7 разів.

Проте бізнесмени середньої руки — не олігархи — кажуть про те, що вкладати гроші треба не в пільги, а в розвиток інфраструктури. Так, під час німецько-українського бізнес-форуму в жовтні дві німецькі промислові компанії заявили про великі проблеми із залізничними перевезеннями. Компанія «Кнауф Гіпс Київ» оголосила про тимчасову зупинку виробництва саме через цю причину, а компанія «Гайдельберг Цемент Україна» назвала брак потужностей Укрзалізниці своєю найбільшою проблемою на сьогодні. «Політика залучення інвестицій має бути сфокусована не на податкових пільгах, а на зменшенні ризиків для інвесторів та на розвитку інфраструктури», — зазначив з цього приводу у своїй колонці Інтернет-ресурсу «Новое время» виконавчий директор Центру економічної стратегії, член Ради реанімаційного пакету реформ Гліб Вишлінський.

Dinamika_2 kol.jpgРубання гілки, на якій сидиш

Парадоксально, але найболючіше дефіцит рухомого складу відчувають самі ж ініціатори протистояння індексації залізничних тарифів. Наразі найбільш гостро це переживають зернотрейдери. Інвестування в агропромисловий комплекс країни віддячило зростанням врожайності зернових. А ось про те, як вивозити цей вантаж, ніхто й не подумав. Знову бізнес і держава переклали це завдання на плечі ПАТ «Укрзалізниця». І компанія з ним справилася, причім існуючим парком зерновозів, який не оновлювався з початку 90-х, вона перевезла на 3 млн т вантажу більше, ніж торік.

Зернотрейдери готові купувати дорогі зерновози лише за умови надання їм тарифної знижки, аби вони могли відшкодувати свої фінансові витрати за 3—5 років. Тобто залізниця в такий спосіб має кредитувати закупку приватного рухомого складу за рахунок коштів, які необхідно інвестувати в інфраструктуру. Знову перекладання з хворої голови на здорову. Завважимо, що за таких умов новенькі зерновози за відсутності належного технічного стану інфраструктури просто перетворяться на склади на колесах.

Куди поділи гроші

Одвічно у профільних комітетах під час обговорення індексації тарифів на залізничні перевезення мусується одне й те ж питання: «Куди ви поділи гроші, отримані від попереднього підвищення тарифів?». «Аргумент стосовно того, що у нас є 7 млрд грн на рахунках, а ми нічого з цим не робимо, є одним з найбільш хибних, які я чув у житті. А наша заборгованість? А технічний дефолт? А процедури закупівель, фінансові результати, стабільність фірми в стосунку до фінансових установ, наш cash flow та інше? Потрібно знатися на основних принципах економіки», — мовить у своїй заяві до ЗМІ голова правління ПАТ «Укрзалізниця» Войцех Балчун.

Треба сказати, що у жовтні 2016 р. фактичний індекс цін виробників промислової продукції (далі – ІЦВ) становив 128,7%, при прогнозному річному ІЦВ — 110,4%, а залізничні перевезення індексовані лише на 15 %. Незважаючи на це, в нинішньому році вперше за останні два роки залізнична компанія закуповує новий рухомий склад. Уже проведено тендери й укладені договори на постачання до кінця року 650 вантажних вагонів від вітчизняних вагонобудівників. Крім того, на своїх потужностях компанія побудує 370 вагонів. Зазначимо, що за ці два роки вартість вантажного вагона зросла практично вдвічі й сягнула 1 млн грн. За цього до державної скарбниці у вигляді ПДВ з кожного вагона буде відраховано 200 тис. грн. Найболючіше те, що ці насправді зароблені для держави залізничниками кошти будуть віддані у вигляді ПДВ українським експортерам, тобто тим же металургам, гірничозбагачувальним компаніям, зернотрейдерам.

Між тим ці відрахування можуть збільшитися, адже на наступний рік, якщо буде здійснена індексація вантажних тарифів, компанія зможе придбати (виготовити власними силами) рухомий склад на загальну суму 2,4 млрд грн, у тому числі 3 тис. вантажних вагонів і 100 фітингових платформ.

На думку експертів, такі закупки залізничної компанії — один з небагатьох способів стимулювати розвиток вітчизняної економіки. «Як інтелектуальний внесок ми можемо запропонувати уряду розробити та профінансувати програму виробництва й закупівлі вітчизняних залізничних вагонів. З одного боку, є попит: аграрії, шляховики та працівники інших галузей волають про їх нестачу, що гальмує процеси виробництва, доставки та реалізації продукції. З іншого — у країні є цілий машинобудівний комплекс із виробництва рухомого складу для залізничних перевезень. Із третього боку — це хороший внутрішній ринок для металургів та інших. Тобто виникає виробничий ланцюжок, який створює нові робочі місця або зберігає наявні, дозволяє розвиватися технологіям, отож і створює попит на інженерні спеціальності та наукові розробки. В остаточному підсумку це трансформується в додану вартість, ВВП, доходи громадян і бюджету», — свідчить у своїй публікації від 24 жовтня 2016 р. в газеті «Дзеркало тижня» державний діяч, економіст, голова правління Інституту суспільно-економічних досліджень Анатолій Максюта. (Детальніше — за посиланням http://gazeta.dt.ua/macrolevel/byudzhet-2017-efekt-skrini-_.html).

Отже, насправді державі вигідніше, коли залізнична компанія переходить з формату донора бізнесу в рушійну силу для економіки країни. «Укрзалізниця — це прекрасна компанія з величезним потенціалом. Але водночас це й фірма, яка є звичайною політичною здобиччю і джерелом величезної кількості схем. Якщо Україна хоче думати про справжні, системні реформи, то потрібно запастися терпінням. Якщо ж їй потрібні тільки красиві лозунги і PR зі збереженням існуючих схем і патологій, то потрібно взяти свого, добре закоріненого в місцевій реальності, українського менеджера», — закликає до порозуміння бізнесменів, політиків та громадян Войцех Балчун.

P. S. У разі несхвалення Кабміном плану підвищення тарифів ПАТ «Укрзалізниця» може переглянути програму капітальних інвестицій, зокрема розділити її на дві частини і виконати другу в 2018 р. Разом з тим навіть за умови здійснення індексації тарифів загальна рентабельність компанії матиме від’ємне значення — 3,8 %, а рентабельність перевезень становитиме лише 6,8 %.

 
Для додавання коментарiв Ви маєте бути зареєстрованi.
реєстрацiя | авторизацiя
 Травень 2017 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Нд
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 
 
 
 
Яка рубрика в «Магістраль-експрес» Вам подобається найбільше?
Вікно у залізницю (19)
Розмова в купе (14)
Сканворд (8)
Особистість (2)

ZDSim.kiev.ua - Клуб железнодорожников ZDSim.kiev.ua - Клуб железнодорожников Залізничне перехрестя
 
Усі права захищено © 1992—2010 Редакція газети "Магiстраль"
За повного передруку матеріалу посилання на статтю обов'язкове.
За часткового передруку матеріалів сайту посилання на www.magistral-uz.com.ua обов'язкове.
Контакти: Тел./факс: 465-01-90, E-mail:magistral@uz.gov.ua