16 листопада 2016 / Акцент

Рекорди в стані технічного дефолту

Микола КОПИЛОВ

Україна збирається встановити черговий рекорд з відправлення на експорт зерна. Перевозити більшу Zerno 2.jpgчастку урожаю будуть залізницею, яка за ці роки фактично не оновлювала рухомий склад. Та й інфраструктура майже повністю зношена. І все це потребує особливого напруження від усіх учасників ланцюга перевезень.

Про плани експортувати 41 млн т зернових у поточному маркетинговому році (а це період з липня 2016 р. до червня 2017 р.) заявив президент Української зернової асоціації Володимир Клименко. Це на 2 млн т більше, ніж минулого, також рекордного за цим показником періоду. Успіху досягнуто за рахунок, зокрема, небувалого урожаю соняшнику.

Більшість обсягів перевезень зернових традиційно здійснює залізничний транспорт. На цей маркетинговий рік на його частку має випасти аж 28,7 млн т. Сприяють цьому вагові обмеження для автівок та нерозвиненість річкового транспорту.

Zerno.jpgУ засіках — густо, у депо — пусто

Проте додаткові обсяги перевезень разом з позитивом для залізничної галузі завдають і чимало головного болю. Адже до звичних питань обмеженості в спеціалізованому рухомому складі — зерновозах — та відсутності розвитку припортової інфраструктури, про що наша газета неодноразово повідомляла, додалася ще й проблема з локомотивами, пов’язана з недостатнім їх ремонтом, який не проводився у минулі роки.

Ускладнює ситуацію те, що зернотрейдери мовлять про необхідність вивезення значної кількості зерна вже в найближчі кілька місяців. Якщо з цим будуть зволікати, то українська продукція стане неконкурентною на міжнародних ринках, адже до нього зі своїм урожаєм увійдуть потужні аграрні компанії з південних країн. Отже бізнесмени намагаються укласти і реалізувати якомога більше контрактів саме зараз. Зриви поставок через негаразди в логістичній схемі можуть вилитися для них у мільйонні збитки та втрату ринків збуту в майбутньому. Їхнє хвилювання можна зрозуміти.

З іншого боку ні для кого не є секретом незадовільний стан залізничної галузі. Нещодавно за виступу перед урядом голова правління ПАТ «Укрзалізниця» Войцех Балчун охарактеризував його як «технічний дефолт».

Поки в Україні достатньо потужно розвивалося сільське господарство, застосовувалися новітні технології та високопродуктивна техніка, будувалися нові елеватори та переробні потужності в портах, залізничний транспорт, за винятком лише поодиноких випадків, змушений був тупцювати на місці. Не вкладалися кошти у закупівлю нових вагонів і локомотивів, розвиток переважної частини припортових станцій. Останній зерновоз придбали ще в далекому 1993 р.

Одначе залізничники значними зусиллями таки змогли тримати в придатності до експлуатації численний парк спеціалізованих вагонів. За даними Департаменту вагонного господарства ПАТ «Укр-залізниця», наразі в робочому стані — майже 11 тис. зерновозів. До перевезень залучається і рухомий склад із сусідніх країн. Додатково відкрито для навантаження зернових 39 станцій, а в цілях прискорення пропуску вантажів здійснюються маршрутні відправки, частка яких при перевезеннях збіжжя — понад 45 %.

В цілому завдяки оптимізації своєї діяльності залізничники змогли наявними ресурсами наростити обсяги транспортування зернових. За 10 місяців з початку року їх перевезено на 12 % (або на 3,1 млн т) більше, ніж торік. У жовтні позитивна динаміка дещо сповільнилася. Причин чимало: це і дефіцит локомотивів та пального до них, і затримки з вивантаженням зерновозів. За словами в. о. заступника начальника Департаменту управління рухом ПАТ «Укрзалізниця» Олександра Фролова, велике питання з нарощенням темпів перевезень полягає у небажанні відправників планувати не лише навантаження, а й вивантаження своєї продукції. «Усі лише потребують порожніх вагонів, дають на них завищені заявки, незважаючи на проблеми з доставкою та вивантаженням. Нерідкісні простої вагонів і з вини відправників: через завантаження зерна невідповідної якості, порушення узгоджених часових норм», — заявляє О. Фролов.

На думку фахівця, залізнична інфраструктура вже давно потребує вагомих інвестицій у розвиток. І тому проста закупівля значної кількості зерновозів лише призведе до утворення з них складів на колесах, а не до очікуваного росту перевезень.

Безальтернативні вагони

Слід зазначити, що приватний сектор — частина портів та елеваторів, агропромислові господарства — змогли залучити значні інвестиції у свій розвиток. В першу чергу — за рахунок західних компаній. Отже наростили виробництво продукції та можливості її переробки. Залізниця ж від свого власника — держави — за довгі роки не отримала й копійчини. А поза тим завше гальмувався процес доведення до економічно обґрунтованого рівня тарифів, що могли стати джерелом вкладень в оновлення.

В результаті українські тарифи на перевезення зернових знач-но нижчі аналогічних в інших країнах. Та це, мабуть, не є аргументом для деяких бізнесменів. Бо розв’язати питання нестачі вагонів вони пропонують шляхом... зниження тарифів. «Треба зменшити на 30 % залізничний тариф терміном на п’ять років на перевезення у власних нових зерновозах — порівняно зі старими вагонами», — вважає директор компанії New World Grain Україна (входить до французького агрохолдингу Soufflet Group), а також співголова комітету із зернових та олійних культур Європейської бізнес-асоціації Микола Горбачов. На його думку, це спонукатиме західні компанії закуповувати нові вагони. Ясна річ, що бізнесменам таке вигідно. Проте чи ж доцільно залізниці працювати собі на збиток, і чи прийдуть за таких умов інвестори у нові локомотиви та розвиток інфраструктури? Тож чи не краще було б довести тарифи до економічно обґрунтованого рівня: із відповідною, цікавою для бізнесу вагонною складовою?

На думку зернотрейдерів, приватні інвестори будуть зацікавлені купувати зерновози, якщо їх термін окупності становить три—чотири роки. Це значно менше, ніж зараз. При цьому потенціал виробництва власних вагонів в Україні величезний, адже вітчизняні заводи мають змогу будувати до 7 тис. зерновозів на рік. За умов прийняття та реалізації відповідної державної програми роботу отримали б тисячі працівників — і значні суми грошей влилися б у економіку України.

«Це було б справді державницьке рішення — будувати вагони. Але на ямковий ремонт автомобільних шляхів ми знаходимо 10 млрд грн, а на вагони — коштів у нас нема», — каже В. Клименко. Загалом, за підрахунками Української зернової асоціації, взявши до уваги прогнозоване збільшення виробництва, парк зерновозів бажано довести до 15 тис. одиниць. Звичайно, при цьому потрібно потурбуватися про тягу й інфраструктуру. Ще один можливий затратний захід для забезпечення в подальшому зростання обсягів перевезень зернових — поглиблення дна Дніпра.

Нині ж, аби швидко впоратися з виконанням контрактів на поставки, українські зерновики пропонують неоднозначний вихід —
збільшити вагові норми для автомобільного транспорту з 20 до 40 т. Це може призвести до більшого пошкодження автошляхів, тож знову — по замкненому колу — потребуватимуться мільярдні вкладення в їх ремонт. То чи не краще врешті-решт піти європейським шляхом, тобто розвивати залізничну та річкову інфраструктуру для вантажних перевезень?

IMGL2052.jpgВ. о. заступника начальника Департаменту управління рухом ПАТ «Укрзалізниця» Олександр Фролов:

«Без розвитку інфраструктури та тяги проста закупівля вагонів не дасть бажаного ефекту збільшення обсягів перевезень. Навіть якщо придбати 10 тис. нових зерновозів. Ми ризикуємо перетворити їх на склади на колесах». 

 

 
Для додавання коментарiв Ви маєте бути зареєстрованi.
реєстрацiя | авторизацiя
 Травень 2017 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Нд
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 
 
 
 
Яка рубрика в «Магістраль-експрес» Вам подобається найбільше?
Вікно у залізницю (19)
Розмова в купе (14)
Сканворд (8)
Особистість (2)

ZDSim.kiev.ua - Клуб железнодорожников ZDSim.kiev.ua - Клуб железнодорожников Залізничне перехрестя
 
Усі права захищено © 1992—2010 Редакція газети "Магiстраль"
За повного передруку матеріалу посилання на статтю обов'язкове.
За часткового передруку матеріалів сайту посилання на www.magistral-uz.com.ua обов'язкове.
Контакти: Тел./факс: 465-01-90, E-mail:magistral@uz.gov.ua